Новітні інформаційні технології (НІТ) досить активно впроваджуються в життя нашого суспільства. Сферу база шкіл у сучасних умовах досить слабка, процес включення НІТ у викладасвого застосування новітні інформаційні технології знаходять і в галузі освіти. НІТ - це технологія одержання, зберігання, пошуку, обробки, передачі інформації. Засоби НІТ можна розділити на аудіовізуальні, комп'ютерні, мультимедійні, комп’ютерно-конструкторські. Ефективність утворення, заснованого на сучасних інформаційних технологіях, часто залежить не стільки від типу використовуваних технологій, скільки від якості педагогічної роботи із застосування цих технологій для рішення власне освітніх завдань. Використання нових технологій у навчальному процесі приводить до: -розвитку нових педагогічних методів і прийомів; -зміні стилю роботи викладачів, розв'язуваних ними завдань; -структурним змінам у педагогічній системі. Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал, НІТ навчання ледве знаходять місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабкою матеріальною базою шкіл, непідготовленістю вчителів, практичною відсутністю методик використання комп’ютерів для викладання шкільних предметів. Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Можливості комп’ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік індивідуально-орієнтованої моделі навчання. Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання: • інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; • побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію, самоосвіти; • системна інтеграція предметних галузей знань; • розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій; • розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; • формування інформаційної культури учнів; • реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій). Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Закон України «Про інформацію» визначає (а деякі статті Конституції України посилюють) основні принципи державної політики в галузі інформатизації: інформаційна свобода — «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір» (ст. 34 Конституції України); невтручання в особисте життя — «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...» (ст. 32 Конституції України); відкритість і доступність інформації — «Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе...» (ст. 32 Конституції України), «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення...» (ст. 57 Конституції України); інформаційна безпека — обмеження інформаційної свободи, відкритості й доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах національної безпеки, економічної доцільності й захисту прав інших людей (статті 32, 34 Конституції України); право власності на інформаційні ресурси та підтримка різних форм власності; відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та порушення під час роботи з інформацією; роль держави у формуванні й реалізації політики інформатизації та інформаційної безпеки; гармонізація українського інформаційного законодавства із законодавством інших країн. Існують два способи впровадження НІТ. Перший передбачає її пристосування до наявної організаційної структури з локальною модернізацією методів роботи. Другий спосіб полягає в тому, що вся організаційна структура модернізується з метою максимального розвитку комунікацій і розробки нових інформаційних взаємозв’язків, які раніше були економічно недоцільними. Саме в разі застосування другого способу інформаційна технологія дає найбільший ефект, оскільки раціонально розподіляються архіви даних, знижуються обсяги інформації, що циркулює в системі, досягається збалансованість ефективності кожного управлінського рішення з обсягом розв’язуваних задач. Сьогодні також залишаються два організаційні варіанти реалізації інформаційних технологій — централізоване та розподілене оброблення інформації.
