Криптогра́фія (від грецького kryptós — прихований і gráphein — писати) — наука про математичні методи забезпечення конфіденційності (неможливості прочитання інформації стороннім) і автентичності (цілісності і справжності авторства) інформації.

Криптографічний захист (шифрування) інформації — це вид захисту, який реалізується за допомогою перетворень інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо

Дешифрування — це зворотній процес відтворення інформації із шифротексту.

Криптоаналіз — розділ криптології, що займається математичними методами порушення конфіденційності і цілісності інформації без знання ключа.

Криптографічна система (криптосистема) — сукупність засобів криптографічного захисту, необхідної ключової, нормативної, експлуатаційної, а також іншої до-кументації (зокрема й такої, що визначає заходи безпеки).

Ключ — це деяка величина, що, працюючи в сполученні з криптоалгоритмом, робить визначений шифртекст. Ключі, як правило, — це дуже великі числа. Розмір ключа виміряється в бітах.

Зв’язка ключів (keyring) — (криптографія) сукупність ключів. Кожен користувач має два типи зв’язок ключів — приватну, яка містить один або кілька приватних ключів цього користувача, і публічну — сукупність його публічних ключів.

Приватний ключ — складова пари ключів, яка має зберігатись у секреті одним або всіма учасниками комунікацій. Приватний ключ використовується для створення цифрових підписів та дешифрування повідомлень, зашифрованих за допомогою відповідного публічного ключа.

Публічний ключ — один із пари ключів, який вільно надається кореспондентам і використовується для шифрування і верифікації цифрових підписів. Знання публічного ключа не дає змоги розкрити пов’язаний із ним приватний ключ.