4.9. Види маршрутизації. - Тема 4. - Комп’ютерні технології в юридичній діяльності - Каталог статей - Навчальні матеріали
Чт
08.12.2016
15:18
Категорії розділу
Тема 1. [47]
Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій
Тема 2. [17]
Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи
Тема 3. [13]
Технології захисту інформації
Тема 4. [9]
Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція
Тема 5. [7]
Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності
Тема 6. [8]
Правові інформаційно-пошукові системи
Тема 7. [9]
Інформаційні системи законодавчих органів
Тема 8. [8]
Інформаційні системи Міністерства юстиції України
Тема 9. [14]
Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи
Тема 10. [13]
Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України
Пошук по сайту
Друзі сайту
  • Курсові,практичні,реферати майже на шару
  • Практичні,контрольні,дипломи задарма
  • Створити сайт
  • Класичний приватний університет
  • Сайт группи ЗІ-107
  • Економіко-правничий коледж ЗНУ

  • вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Статистика


    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0

    Форма входу
    Навчальні матеріали
    Головна » Статті » Комп’ютерні технології в юридичній діяльності » Тема 4.

    4.9. Види маршрутизації.
    Маршрут – це послідовність портів маршрутизаторів, які повинен пройти пакет від джерела до адресата. Сам маршрутизатор адреси не має, а кожний порт маршрутизатора має числову адресу і локальну адресу тієї мережі, до складу якої він входить. Тип і формат числових адрес залежить від стека комунікаційних протоколів, який використовується в об'єднаній мережі. Здебільшого числові адреси складаються з номера мережі, в якій знаходиться адресат, та номера кінцевого вузла в цій мережі.
    Маршрутиза́ція (англ. Routing) — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами. Маршрутизатор (або роутер від англ. router) приймає рішення, що базується на IP-адресі отримувача пакету. Для того, щоб переслати пакет далі, всі пристрої на шляху слідування використовують IP-адресу отримувача. Для прийняття правильного рішення маршрутизатор має знати напрямки і маршрути до віддалених мереж. Є два типи маршрутизації:
    Статична маршрутизація — маршрути задаються вручну адміністратором.
    Динамічна маршрутизація — маршрути обчислюються автоматично за допомогою протоколів динамічної маршрутизації — RIP, OSPF, EIGRP, IS-IS, BGP, HSRP та ін, які отримують інформацію про топологію і стан каналів зв'язку від інших маршрутизаторів у мережі.
    Оскільки статичні маршрути конфігуруються вручну, будь-які зміни мережної топології вимагають участі адміністратора для додавання і видалення статичних маршрутів відповідно до змін. У великих мережах підтримка таблиць маршрутизації вручну може вимагати величезних витрат часу адміністратора. У невеликих мережах це робити легше. Статична маршрутизація не має можливості масштабування, яку має динамічна маршрутизація через додаткові вимоги до налаштування і втручання адміністратора. Але і у великих мережах часто конфігуруються статичні маршрути для спеціальних цілей у комбінації з протоколами динамічної маршрутизації, оскільки статична маршрутизація є стабільнішою і вимагає мінімум апаратних ресурсів маршрутизатора для обслуговування таблиці.
    Динамічні маршрути виставляються іншим чином. Після того, як адміністратор активізував і налаштував динамічну маршрутизацію за одним з протоколів, інформація про маршрути оновлюється автоматично в процесі маршрутизації після кожного отримання з мережі нової інформації про маршрути. Маршрутизатори обмінюються повідомленнями про зміни у топології мережі в процесі динамічної маршрутизації.
    Розрізняють багатокрокову і однокрокову маршрутизацію.
    За багатокрокової маршрутизації початковий вузол задає в пакеті повний маршрут його проходження через проміжні маршрутизатори. Багатокрокову марш­рутизацію називають ще маршрутизацією від джерела. Цей вид маршрутизації прискорює проходження пакета мережею і розвантажує маршрутизатори. Велике навантаження лягає на кінцеві вузли, які повинні мати повні таблиці марш­рутизації. Багатокрокова маршрутизація використовується, як правило, в об'єд­наних мережах простої структури.
    Частіше використовують однокрокову маршрутизацію, за якої початковий вузол або маршрутизатор визначає один крок маршруту – до наступного марш­рутизатора, а повний маршрут складається в результаті роботи всіх маршру­тизаторів, через які проходить пакет.
    Залежно від способу формування таблиці маршрутизації однокрокову марш­рутизацію поділяють на три класи:
    проста маршрутизація;

    фіксована (статична) маршрутизація;
    адаптивна (динамічна) маршрутизація.
    За простої однокрокової маршрутизації таблицю маршрутизації будують за принципом адресної таблиці прозорого моста або взагалі не будують. За відсутності таблиць маршрутизації пакет посилається в будь-якому напрямку, крім того, з якого він надійшов, або в усіх напрямах, крім вхідного.
    При фіксованій однокроковій маршрутизації всі записи в таблицях марш­рутизації є статичними і виконуються адміністратором мережі.
    Найбільш поширеною є адаптивна однокрокова маршрутизація, за якої таб­лиці маршрутизації будуються і поповнюються динамічно в автоматичному ре­жимі. Інформацію про структуру об'єднаної мережі (зв'язок окремих мереж з маршрутизаторами), необхідну для побудови таблиць маршрутизації, вузли отри­мують за допомогою протоколів маршрутизації.
    Динамічна однокрокова маршрутизація реалізується усіма сучасними марш­рутизаторами.

    Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F
    Категорія: Тема 4. | Додав: Dron_ckm (30.11.2011)
    Переглядів: 2771 | Теги: Маршрут, Динамічна маршрутизація, маршрутизація | Рейтинг: 0.0/0