9. 10 Структура КІС органів прокуратури - Тема 9. - Комп’ютерні технології в юридичній діяльності - Каталог статей - Навчальні матеріали
Нд
11.12.2016
01:15
Категорії розділу
Тема 1. [47]
Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій
Тема 2. [17]
Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи
Тема 3. [13]
Технології захисту інформації
Тема 4. [9]
Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція
Тема 5. [7]
Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності
Тема 6. [8]
Правові інформаційно-пошукові системи
Тема 7. [9]
Інформаційні системи законодавчих органів
Тема 8. [8]
Інформаційні системи Міністерства юстиції України
Тема 9. [14]
Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи
Тема 10. [13]
Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України
Пошук по сайту
Друзі сайту
  • Курсові,практичні,реферати майже на шару
  • Практичні,контрольні,дипломи задарма
  • Створити сайт
  • Класичний приватний університет
  • Сайт группи ЗІ-107
  • Економіко-правничий коледж ЗНУ

  • вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Форма входу
    Навчальні матеріали
    Головна » Статті » Комп’ютерні технології в юридичній діяльності » Тема 9.

    9. 10 Структура КІС органів прокуратури

    Структура КІС органів прокуратури

    Постійно зростаючий інформаційний потік вимагає істотного підвищення оперативності та ефективності роботи органів прокуратури, що сьогодні практично неможливо без впровадження новітніх комп’ютерних технологій. Автоматизація одержання, опрацювання, надання і використання всього обсягу інформації, що має відношення до питань охорони суспільного порядку і боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, необхідних для правоохоронних органів і відповідних міністерств і відомств, є одним із головних завдань органів прокуратури згідно з Державною програмою боротьби зі злочинністю.

    Сьогодні в органах прокуратури переважає ручна праця з оброблення інформації. У сполученні з достатньо формалізованим карним процесом і методами керування це породжує величезний документообіг. У свою чергу, це відриває і без того обмежені ресурси від безпосередньо правоохоронних функцій на суто офісну діяльність. При цьому службові документи важко доступні і не можуть бути ефективно використані для прийняття рішень.

    Технічне забезпечення здебільшого складають застарілі комп’ютери. Більш того, відсутня система їх технічного обслуговування.

    Особливу проблему становить координація та обмін інформацією між різними відомствами. Кожне відомство має свою власну систему обліку і звітності. Це породжує дублювання і плутанину. В Україні не існує незалежної, позавідомчої структури, яка б мог­ла своєчасно надати надійні статистичні дані про злочинність та законність і допомогти у проведенні наукового аналізу ефективності правоохоронної роботи. Як наслідок, втрачається цінний організаційний досвід, знижується продуктивність праці.

    У контексті задач і проблем інформаційно-правового і ком­п’ютерного забезпечення діяльності органів прокуратури України комп’ютерною службою Генеральної прокуратури розроблена і поступово впроваджується «Концепція створення корпоратив­ної інформаційної системи органів прокуратури України». Концепція реалізується у рамках національної програми інформатизації, при цьому враховується можливість інтеграції корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів прокуратури України в загальну ІС правоохоронних органів України, а також інтеграцію в загальнодержавну інформаційно-обчислю­вальну мережу України.

    Головна мета Концепції — створення на всій території України високоефективного автоматизованого інформаційно-обчислю­вального середовища, спроможного найбільш повно й оперативно задовольняти інформаційні потреби органів прокуратури всіх рівнів управління під час здійснення ними своїх функцій. Техніч­ні і програмні засоби, впровадження яких передбачено, мають

    забезпечити виконання таких задач:

    міжвідомчі зв’язки — забезпечення двосторонніх електрон­но-інформаційних зв’язків між органами прокуратури України всіх рівнів з різними організаціями і службами України та приват­ними особами, які перебувають як на території України, так і за кордоном;

    статистика — забезпечення керівництва органів прокуратури, державних органів влади та управління на рівні району, міста, області й України статистичною інформацією про стан законності, правопорядку, злочинності та про результати діяльності органів прокуратури;

    документообіг — формування, збереження, пошук, аналіз і видача законодавчих і нормативних актів при здійсненні прокурорами нагляду за виконанням законів і проведенні профілактичних заходів щодо попередження порушень закону;

    впровадження безпаперової технології групової роботи — систем автоматизації ділових процедур (електронного документообігу);

    робота з кадрами — комплексне вирішення питань управління кадрами, підвищення оперативності виконання функціональ­них обов’язків співробітниками кадрових служб, зниження трудомісткості і строків підготовки та обґрунтованості аналітичних матеріалів, підвищення достовірності облікових даних.

    При створенні КІС прокуратури України враховується три-рівнева структура системи органів прокуратури України: перший рівень — Генеральна прокуратура України; другий рівень — прокуратури областей і прокуратури, прирівняні до них; третій рівень — прокуратури районів і міст, а також прокуратури, прирівняні до прокуратур районів. Органи прокуратури складають єдину централізовану систему з підпорядкуванням органів нижчого рівня вищому і Генеральному прокуророві.


    • Генеральна прокуратура України повинна мати інформаційні зв’язки з такими органами: 
    • вищими органами державної влади і управління — Верховною Радою України, Президентом України, урядом;
    • судовими і правоохоронними органами — Конституційним Судом України, Верховний Судом України, Вищим господарським судом України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України;
    • іншими міністерствами і відомствами.

    Прокуратури другого та третього рівнів повинні мати аналогіч­ні інформаційні зв’язки з представницькими і виконавчими органами відповідних рівнів, а також з прокуратурами вищого і нижчого рівнів підпорядкування

    Створення корпоративної ІС відбувається поетапно, при цьому частина робіт з окремих етапів проводиться паралельно. Виділено такі етапи проведення робіт: 

    створення ЛОМ Генеральної прокуратури України — встановлення структурованих кабельних систем у двох адміністратив­них будинках і з’єднання їх між собою; закупівля і встановлення активного мережного обладнання, робочих станцій і серверів; проведення виділеної широкополосної лінії зв’язку до найближчого значного вузла Інтернет; закупівля і встановлення необхідного програмного забезпечення; навчання фахівців служби ком­п’ютеризації і користувачів;

    створення ЛОМ у прокуратурах обласного рівня; з’єднання їх з ЛОМ Генеральної прокуратури по комутованих каналах АТС Мінзв’язку України, системі безпосереднього модемного зв’язку «АСТРА»; встановлення зв’язку по виділених або комутованих лініях з прокуратурами районного рівня (комутовані канали АТС Мінзв’язку України, система некомерційного модемного зв’язку FІDONET); інтеграція баз даних із базами даних Генеральної прокуратури;

    створення автоматизованих робочих місць на базі персональ­них комп’ютерів у прокуратурах районного рівня і з’єднання їх з ЛОМ прокуратур обласного рівня.

    Основні стандартизовані компоненти системи:

    • протокол взаємодії віддалених мереж — TCPP;
    • внутрішньомережний протокол — ІPX/SPX;
    • мережна операційна система — NetWare 4.11 (ІntranetWare);
    • операційна система додатків — UNІX;
    • базова система електронної пошти і документообігу — Lotus Notes;
    • обладнання міжмережної взаємодії — Motorola;
    • система керування базами даних — Oracle.

    Особлива увага під час створення системи приділяється захисту інформації. Інформаційна безпека розглядається як чинник, від якого залежить надійність системи безпеки органів прокуратури України в цілому. Тому комплексна система захисту інформації від несанкціонованого доступу має:

    • оперативно реагувати на зміни чинників, які визначають методи і засоби захисту інформації;
    • базуватися на кращих алгоритмах закриття інформації, які гарантують надійний криптографічний захист;
    • мати найважливіші елементи ідентифікації користувачів і контролю істинності інформації, що передається і зберігається;
    • здійснювати захист від несанкціонованого доступу до інфор­мації в базах даних, файлах, на носіях інформації, а також під
    • час її передавання по лініях зв’язку в локальних і глобальних мережах;
    • забезпечувати режим спеціально захищеної електронної пош­ти для обміну секретною інформацією з високою швидкістю і
    • достовірністю передачі інформації адресату;
    • мати зручну і надійну ключову систему, яка гарантує безпеку під час підготовки і розподілу ключів між користувачами;
    • забезпечувати різні рівні доступу користувачів до інформації, що захищається.

    Завершення проекту забезпечить значне покращення інформаційно-аналітичних служб на всіх рівнях правоохоронної системи, зменшення дублювання численних форм державної і відомчої звітності, ефективну координацію та обмін інформацією між різними відомствами. Водночас, для одержання повного ефекту необхідні розробка, узгодження та уточнення стандартів обміну інформацією між правоохоронними відомствами, сумісних зі стандартами, рекомендованими ООН та Радою Європи.



    Джерело: http://ubooks.com.ua/books/000166/inx44.php
    Категорія: Тема 9. | Додав: Fate (16.12.2011)
    Переглядів: 1198 | Рейтинг: 0.0/0