Чт
28.03.2024
17:36
Категорії розділу
Тема 1. [47]
Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій
Тема 2. [17]
Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи
Тема 3. [13]
Технології захисту інформації
Тема 4. [9]
Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція
Тема 5. [7]
Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності
Тема 6. [8]
Правові інформаційно-пошукові системи
Тема 7. [9]
Інформаційні системи законодавчих органів
Тема 8. [8]
Інформаційні системи Міністерства юстиції України
Тема 9. [14]
Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи
Тема 10. [13]
Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України
Пошук по сайту
Друзі сайту
  • Курсові,практичні,реферати майже на шару
  • Практичні,контрольні,дипломи задарма
  • Створити сайт

  • Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Форма входу
    Навчальні матеріали
    Головна » Статті » Комп’ютерні технології в юридичній діяльності » Тема 9.

    9.18. Напрями комп’ютеризації судово-експертної діяльності.
    Судова експертиза як процес пізнання, загальні передумови її матемізації та автоматизації. Основні етапи й проблеми комп'ютеризації судової експертизи.
    Поняттям "судова експертиза" позначається досить широке коло самих різноманітних досліджень, що проводяться у тих випадках, коли при провадженні дізнання, досудового слідства та судового розгляду необхідні спеціальні пізнання в науці, техніці, мистецтві або ремеслі, щоб виявити та пізнати приховану сутність явищ і речей та дати їм наукове тлумачення.
    Щодо своєї сутності експертне пізнання є різновид пізнання конкретного факту. Воно започатковане на тих самих засадах, що й будь-який інший вид пізнання в ході розслідування та судового розгляду справи. Разом з тим, воно відрізняється не лише своєю процесуальною формою, але й, що не менш важливо, засобами та методами. 
    З урахуванням сказаного стає очевидною важливість проблеми: людина чи машина повинні проводити експертне дослідження? В більш широкій постановці це проблеми визначення границь, завдань та умов використання комп'ютерів у сфері судово-експертної діяльності, а також її суб'єктів, їхньої ролі та функцій в автоматизованих системах вирішення правових завдань. 
    Науково-технічна революція висунула на передній план проблему використання нових комп'ютерних технологій, що проникнули у самі різноманітні галузі народного господарства, науки. Від ефекту її практичного застосування стали безпосередньо залежати успіхи у розвитку цих найважливіших галузей.
    Проте, фахівці неждано зштовхнулися з явищем, коли технічно досконалі прилади в процесі їхнього застосування не давали очікуваного ефекту. І однією з головних причин цього була чимала кількість помилок, що допускалися людьми, керуючими технікою. Всі ті переваги, що були досягнуті завдяки технічному удосконаленню машин, часто зводились нанівець неточними, невчасними діями людини.
    Першою реакцією на таку невідповідність була спроба виключити помилки людини за рахунок ще більшої автоматизації та заміни в ній людину. У цей період відбувалося становлення кібернетики, і віра у необмежені можливості цієї нової галузі науки породжувала ілюзії, неначебто техніка, доведена до відповідного рівня досконалості, зможе вирішувати будь-які завдання, які до цього вирішувала людина.
    Однак від подібного підходу до вирішення проблеми незабаром прийшлося відмовитися, бо практика показала, що техніка здатна заміщати далеко не всі функції людини. Навіть там, де можна повністю замінити людину автоматом, робити це не завжди доцільно.
    Іншим, більш реальним шляхом вирішення цієї принципової проблеми був аналіз причин великої кількості помилкових дій людини при керуванні новою технікою та пошук можливостей його зниження. 

    Перше запитання, що природно виникало при цьому: чому ця проблема не виникла раніш? Вивчення його дозволило зрозуміти надзвичайно важливу особливість нової техніки: вона давала можливість вирішувати принципово нові завдання, але при цьому створювала для взаємодіючої з нею людини принципово нові умови праці. Притаманні новій техніці складні швидкоплинні процеси з великою кількістю параметрів, що змінюються, які потрібно було контролювати й враховувати в ході керування, вимагали від людини такої швидкості сприймання та переробки інформації, що у деяких випадках перевищувала її пропускну спроможність. Людина в процесі керування такими системами часом просто фізично не могла впоратися з усіма завданнями, що поставали перед нею.
    Якщо ж врахувати, що подібні завдання часто доводилося вирішувати у незвичайних умовах життєдіяльності (наприклад, у літаку в умовах перевантаження, недоліку кисню і т. п.), в умовах високої відповідальності за успіх роботи, високої ціни помилки, то стає очевидним, наскільки суттєво змінилися умови життєдіяльності людини у нових системах керування.
    Таким чином, з появою нових, сучасних технічних систем виявився діалектичний стрибок, що призвело до виникнення якісно нових умов роботи, при яких людина вже не могла, навіть при мобілізації всіх своїх компенсаційних можливостей успішно вирішувати покладені на неї завдання.
    Звідси слідував важливий висновок: причиною низької ефективності нової техніки є не людина, що своїми помилками перешкоджала її успішному застосуванню, а сама техніка, що була створена без урахування психофізіологічних можливостей керуючої нею людини та фактично провокувала її помилки. Так виникла потреба у спеціальному вивченні психофізіологічних особливостей діяльності людини у нових складних технічних системах.
    На грані психологічної науки і техніки виник комплекс спеціальних теоретичних та прикладних проблем, без вирішення яких стала неможливою побудова нових людино-машинних систем, здатних ефективно розв'язувати покладені на них завдання. Для вирішення цього кола проблем сформувався новий науковий напрям у психологічній науці, що дістав назви "інженерна психологія".
    Інтенсивний розвиток обчислювальної техніки та її широке використання в автоматизованих системах різноманітного призначення обумовили актуальність досліджень, пов'язаних з організацією ефективної взаємодії людини-оператора з ЕОМ. 
    При використанні ЕОМ людина виконує різноманітні функції, починаючи з технічного обслуговування апаратури та закінчуючи прийняттям відповідальних рішень. Це породжує при інженерно-психологічному аналізі комплекс завдань. 
    При вирішенні завдання організації взаємодії людини з ЕОМ особливо актуальним є питання про розподіл функцій, раціональне сполучення ЕОМ та творчої діяльності людини. Актуальне також завдання, пов'язане з пошуком спрощення мови опису діалогових систем людина - ЕОМ, синхронізації їхньої взаємодії. Однак, нині у зв'язку із швидким розвитком комп'ютеризації особливого інтересу викликає проблема наслідків комп'ютеризації.
    Виділяють функціональні, онтогенетичні та історичні аспекти наслідку комп'ютеризації. 
    Під функціональними наслідками розуміють перетворення шаблонних і творчих компонентів, що відбуваються при вирішенні завдань комп'ютерними засобами у порівнянні з традиційними формами. Загальні функціональні наслідки комп'ютеризації полягають в репродукуванні одних, збереженні й модифікації інших та з'явленню нових завдань. Наприклад, у навчально-науковій діяльності редуцируються деякі обчислювальні задачі, зважаючи на передачу їх комп'ютеру, зберігаються задачі, традиційні для курсових і дипломних робіт, ряд завдань модифікується.
    В умовах комп'ютеризації з'являються нові завдання, наприклад, на основі комп'ютерних даних формуються нові гіпотези, проводяться нові експериментальні або аналітичні дослідження. Аналогічні перетворення відбуваються і при виконанні інших видів діяльності.
    Функціональні наслідки комп'ютеризації можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими. Наприклад, при репродукуванні й передачі комп'ютеру обчислювальних операцій у людини зберігаються традиційні навички, знання, стосунки, що вступають до нових зв'язків з виконанням комп'ютерних операцій, виявляють вплив на формування психологічної готовності чи психологічного бар'єру до взаємодії з комп'ютером.
    Як показав аналіз, функціональними наслідками комп'ютеризації є такі ефекти:
    - єврологізації, тобто набуття комп'ютеризованої діяльності творчого характеру у порівнянні з традиційною;
    - ефект паритету, тобто приблизно рівного співвідношення творчих й шаблонних компонентів як у комп'ютеризованій, так і у традиційній діяльності;
    - ефект деєврологізації, тобто переважання шаблонних компонентів у порівнянні з традиційною;
    - невизначений ефект, що проявляється у розмитому, несвідомому, нетривкому співвідношенні шаблонних та творчих компонентів у комп'ютеризованій діяльності у порівнянні з традиційною.
    Така різноманітність специфічних форм функціональних наслідків комп'ютеризації у різних користувачів призводить до того, що в діяльності одних можуть переважати творчі компоненти, інших - шаблонні, а у третіх може бути приблизно рівне їхнє співвідношення при відмінності їхнього якісного складу у порівнянні з традиційними.
    Функціональні наслідки комп'ютеризації можна диференціювати також на реальні, тобто безпосередньо включені у вирішення комп'ютерної задачі, та потенційні, що проявляються як тенденція, як можливий шлях розвитку мислення. Наприклад, користувачі, що розглядають роботу з комп'ютером як цікаву, що відрізняється новизною у порівнянні з діяльністю традиційною. Разом з тим, досвідчені користувачі знають, що багаторазове повторення взаємодій з комп'ютером, зважаючи на їхню уніфікованість, з високою ймовірністю буде призводити до монотонності й шаблонності діяльності. У зв'язки з цим вони запроваджують до комп'ютерних програм жарти для запобігання цих небажаних явищ. Однак, як вони відзначають, навіть жарти з часом набридають. Це призводить до зниження пізнавального інтересу до роботи з комп'ютером та до помилок у вирішенні комп'ютерних задач.
    Співвідношення позитивних та негативних функціональних наслідків різних типах комп'ютеризованих систем залежить від конкретних умов: типів завдань, що вирішуються, професійної підготовки користувачів, якості роботи комп'ютера, організації роботи і т.п.
    Таким чином, функціональні наслідки комп'ютеризації, що виділяються та класифікуються за різними підставами, можуть полягати в збільшенні й зменшенні творчих та (або) шаблонних компонентів, чи у незмінності їхнього відношення у порівнянні з традиційними при різному якісному їхньому складі. 
    Наслідки можуть бути також такими, що усвідомлюються та не усвідомлюються, достатньо або недостатньо певними, різного ступеню виразності, подібними та різними у суб'єктів діяльності, характеризуватися як реальні та потенційні, адекватні й неадекватні, оптимальні та неоптимальні, позитивні та негативні для досягнення продуктивної цілі комп'ютеризації.
    В онтогенетичному плані розглядається особистий розвиток, що зазнає змін під впливом комп'ютеризації. До позитивних особистих перетворень відносяться:
    - зростання інтелекту людини за рахунок втягнення його до вирішення більш складних завдань в умовах комп'ютеризації;
    - розвиток логічного, прогностичного та оперативного мислення, обумовленого тим, що, готуючи заздалегідь завдання для комп'ютера, користувач спочатку логічно обмірковує її, складає алгоритм й тим у певній мірі прогнозує процес її вирішення.
    До позитивних результатів можна віднести також розвиток у користувачів адекватної спеціалізації пізнавальних процесів - сприймання, мислення, пам'яті, формування спеціалізованої за предметним змістом діловій мотивації застосування комп'ютера для вирішення фахових завдань.
    Успішне застосування комп'ютерів, отримання з їхньою допомогою більш продуктивних результатів підвищує самооцінку людини, її певність щодо спроможності вирішувати професійні завдання. Все це призводить до формування у деяких користувачів позитивних особистих рис, таких, наприклад, як ділова направленість, точність, охайність, певність у собі, що переносяться й в інші області життєдіяльності. До негативних особистих перетворень відносяться: зниження інтелектуальних здібностей людини при спрощенні вирішення завдань за допомогою комп'ютера, редукуванні їхнього змістовної сторони, зведенні процесів вирішення до формально-логічних компонентів. 
    В результаті об'ємної й постійної роботи з комп'ютером відбувається надмірна спеціалізація пізнавальних процесів, а також мотивація знижує їхня гнучкість та завдяки цьому можливості переносу у вирішення більш широкого кола завдань, що вимагають іншої їхньої спеціалізації. У зв'язку з цим риси, що формуються у особи, спочатку позитивні, наприклад, такі, як точність та охайність, можуть, по мірі збільшення тривалості комп'ютеризованої діяльності та її складності, перерости у такі негативні риси, як педантизм, надмірна пунктуальність і фригидність. Надмірна психічна залученість до роботи з комп'ютером при вирішенні з його допомогою особливо складних завдань у динамічних умовах, що змінюються, може загострити невротичні риси особи, що при вираженій її нерівновазі може призводити людину до хворобливого стану.
    Наприклад, відоме явище "хакеризму", коли надмірна захопленість користувача вивченням обчислювальних засобів і можливостей комп'ютера може призвести до однобокого особистого розвитку, надмірної зв'язаності його предметного змісту з певною комп'ютерною спеціалізацією, що ускладнює адаптацію особи до інших необхідних сфер діяльності.
    Всі ці закономірності перетворення особистих якостей суб'єкта виявляють складний, неоднозначний характер його онтогенетичного розвитку, що відбувається під впливом комп'ютеризації, і показують залежність його не лише від особливостей професійної діяльності і типу комп'ютеризації, але й від самого суб'єкта, від його похідних тривких психічних властивостей.
    У історичному розвитку людини комп'ютер може розглядатися як складне знаряддя, що опосередковує розумову діяльність людини, якій передаються виконавчі інтелектуальні функції. Щодо елементарних видів розумової діяльності, що носять шаблонний характер, комп'ютер може заміщати людину, витісняючи його з виконання цих видів діяльності; при цьому комп'ютеру можуть передаватися компоненти творчого процесу.
    У більш складних, динамічних видах розумової діяльності, що змінюються та характеризуються виникненням нових проблемних ситуацій, комп'ютеру інтелектуальні функції передаються лише частково, функції вирішення завдань розподіляються між людиною та комп'ютером. Комп'ютерне опосередкування являє собою динамічний процес, пов'язаний із зміною типів комп'ютерів, їхніх програм, мов програмування, Це веде до зміни характеру виконавчих функцій та компонентів діяльності, що передаються комп'ютеру і тих, що залишалися за людиною, активізуючи та змінюючи в історичному плані й самий процес перетворення психічних процесів й якостей людини.
    Передаючи інтелектуальні функції комп'ютеру, складаючи для нього програму, людина на етапі підготовки роботи комп'ютера як знаряддя відіграє провідну роль.
    На наступному етапі при функціональному виконанні комп'ютеризованої діяльності людина по відношенню до комп'ютера як знаряддю може виконувати підпорядковану чи провідну роль, або динамічно змінювати ці ролі в процесі тривалої роботи з ним. 
    Таким чином, очевидно, що комп'ютеризація може призвести не лише до позитивних, прогресивних змін у житті людини, але й спровокувати негативні зміни, наприклад, такі, як зменшення інтелектуальної активності людини, скорочення у його діяльності творчих компонентів й підсилення шаблонності. Попереду вивчення багатоваріантних форм перетворень діяльності людина - ЕОМ у зв'язку з появою нових типів комп'ютерів. Нині очевидно, що темпи розвитку комп'ютерної техніки явно випереджають дослідження проблем, пов'язаних з її експлуатацією.
    Названі та пов'язані з ними питання в літературі, у практичній діяльності вирішувалися неоднозначно. Панує концепція, згідно якій ЕОМ можна й потрібно передавати будь-яку кількість формалізуємих операцій, залишаючи за експертом ті частини дослідження, котрі вимагають його творчих здібностей.
    Природно, за експертом залишаються такі важливі етапи, як ознайомлення з матеріалами справи, з постановою слідчого або визначенням суду про призначення експертизи, визначення завдання дослідження, первинне вивчення дослідуємих матеріалів та зразків, визначення методик і засобів дослідження, постановка задачі чи алгоритмізація, контроль за ходом розв'язування задачі, оцінка одержаних результатів і т. ін.
    Існували й діаметрально протилежні судження. Так, зокрема, стверджувалося, що для того, щоб використовувати ЕОМ з метою дослідження речових доказів, cудовий експерт повинен розуміти, яким чином машина здійснює розпізнання, на яких ознаках започатковане її рішення. Тобто, якщо експерту незрозумілий механізм діяльності ЕОМ, то він не може використовувати її в експертизі.
    Наведені судження торкаються кількох дещо різних, хоча й зв'язаних поміж собою питань. Основним з них є питання про принципову можливість використання комп'ютера у судово-експертних дослідженнях.
    Вітчизняна та зарубіжна практика судово-експертних досліджень останніх років свідчить про те, що підвищення їхньої ефективності та наукової обґрунтованості нерозривно пов'язане з підвищенням рівня автоматизації інформаційного забезпечення цього виду юридичної діяльності. Це визначається рядом обставин. 
    По-перше, у сучасних умовах об'єктами експертного дослідження можуть бути тисячі різновидів матеріалів, речовин та виробів, кожний з яких характеризується безліччю властивостей та ознак, а отже, інформацією про них. 
    По-друге, оперативне отримання інформації про конкретні об'єкти дослідження та її аналіз стали можливі лише з використанням сучасних автоматизованих систем і комплексів, на базі яких нині розроблена безліч методик вирішення широкого спектру експертних завдань.
    По-третє, важливою сферою автоматизації інформаційного забезпечення стала організаційно-управлінська діяльність в галузі судової експертизи. Це значить, що не лише експерт, але й адміністрації судово-експертних установ повинні оперувати величезною кількістю не тільки чисто криміналістичною, але і допоміжно-довідковою інформацією. З цією метою у експертних установах створюються автоматизовані системи, банки даних яких акумулюють відповідну інформацію.
    Теоретичні дослідження та практика свідчать, що застосування математичних методів та засобів обчислювальної техніки для вирішення правових завдань нині стало фактом й необоротною тенденцією, що використання математико-кібернетичних методів поширює можливості проникнення вглиб правових об'єктів та подій, що дослідують, робить такі дослідження більш обґрунтованими та багатогранними. Однак це відбувається лише тоді, коли людина, залишаючись суб'єктом юридичної діяльності, поширює й збільшує свої пізнавально-оціночні можливості, використовуючи нові засоби пізнання, включаючи ЕОМ.
    Нині особливу значимість набувають два аспекту проблеми. По-перше, вимагають глибокого дослідження, принципового вирішення та наукового обґрунтування такі питання:
    - які операції при вирішенні правових завдань може виконувати тільки людина; 
    - які операції вона може виконувати, використовуючи ЕОМ як знаряддя, засіб здійснення тих чи інших дій, що входять до завдання;
    - які завдання може вирішувати людина, утворюючи з машиною єдину, так звану "діалогову людино-машинну систему";
    - які завдання машина може вирішувати самостійно та чи є такі у структурі юридичної діяльності? 
    Іншими словами, йдеться про можливий рівень автоматизації процесу вирішення правових завдань різного класу й про особливостітехнології їхнього вирішення.
    По-друге, оскільки проміжні дані, що одержані в процесі реалізації будь-якого завдання правового характеру, підлягають оцінці та на їхній основі приймаються важливі рішення про наступні дії, а після цього й загальний висновок (у тому числі й такий, що має правові наслідки), то виникає питання про те, як відбивається включення машини до процесу вирішення цієї задачі на оціночних й управлінських процедурах, здійснюваних різними суб'єктами юридичної діяльності.
    Тому щодо правових, зокрема судово-експертних завдань неправомірне сама постановка питання про повну заміну експерта (як і інших суб'єктів криміналістичної діяльності) машиною. Разом з тим, по мірі все більш широкого впровадження ЕОМ до сфери юридичної діяльності неухильно буде йти процес поширення кола тих операцій, що можна передавати машині, її функції у цій сфері людської діяльності будуть ставати все багатограннішими. Питання щодо конкретного переліку функцій повинно вирішуватися з урахуванням характеру й виду конкретних правових завдань, а також можливості алгоритмізації та автоматизації процесу їхнього вирішення.




    Джерело: http://www.naiau.kiev.ua/biblio/books/Kriminal_inform/tema_8.htm
    Категорія: Тема 9. | Додав: Габура (06.12.2011)
    Переглядів: 2698 | Теги: онтогенетична, ефекти, історична комп'ютеризація, наслідки., судова експертиза, функціональна, розвиток | Рейтинг: 5.0/1