За сферою
розв’язування задачі можна поділити на економічні, політичні, правові тощо.
Основою розв’язування будь-якої правової задачі є те чи інше перетворення
інформації. З огляду на це правову задачу (у широкому сенсі) можна визначити як
ситуацію правового характеру, яка потребує виконання певного комплексу дій, що
мають на меті знайти такі кількісні та якісні характеристики початкової
інформації про об’єкт пізнання, які, у свою чергу, дали б змогу здобути нові
знання про нього і використовувати їх для відшукання істини у виконуваному
правовому дослідженні. Оскільки початкової інформації часто бракує для
розв’язування задачі, то доводиться перетворювати й саму її постановку.
З погляду можливості
автоматизованого розв’язування правові задачі, як і будь-які інші, можна поділити
на кілька типів:
- такі, що їх може
розв’язати тільки людина;
- такі, що людина
може їх розв’язати, скориставшись технічними засобами для виконання тих чи інших
операцій, що входять до задачі;
- такі, що людина
може їх розв’язати, утворивши з машиною діалогову людино-машинну систему;
- такі, що машина
може їх розв’язати без втручання людини.
Джерело: http://litr.at.ua/load/0-0-0-89-20 |