Пт
19.04.2024
05:06
Категорії розділу
Тема 1. [47]
Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій
Тема 2. [17]
Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи
Тема 3. [13]
Технології захисту інформації
Тема 4. [9]
Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція
Тема 5. [7]
Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності
Тема 6. [8]
Правові інформаційно-пошукові системи
Тема 7. [9]
Інформаційні системи законодавчих органів
Тема 8. [8]
Інформаційні системи Міністерства юстиції України
Тема 9. [14]
Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи
Тема 10. [13]
Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України
Пошук по сайту
Друзі сайту
  • Курсові,практичні,реферати майже на шару
  • Практичні,контрольні,дипломи задарма
  • Створити сайт

  • Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Форма входу
    Навчальні матеріали
    Головна » Статті » Комп’ютерні технології в юридичній діяльності » Тема 1.

    1.44. Характеристика стадії “Формування вимог до ІС”.
    Тема № 1 Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій.
    44. Характеристика стадії “Формування вимог до ІС”.
    Життєвий цикл інформаційної системи розпочинається із задуму про її створення, потім вона проходить етапи проектування, впровадження, випробовувань і використання. Закінчується життєвий цикл виводом системи з використання (зняттям з виробництва) із причин морального або фізичного старіння. Відповідно до ГОСТу 34.601-90 для інформаційних систем передбачено вісім стадій робіт її створення:
    -формування вимог до автоматизованої системи;
    -розробка концепції системи;
    -розробка технічного завдання для проектування;
    -ескізне проектування;
    -технічне проектування;
    -виготовлення робочої документації;
    -введення в експлуатацію;
    -супровід системи.
    Формування вимог до автоматизованої системи включає наступні етапи робіт:
    -обстеження об’єкта управління і обґрунтування необхід-ності створення системи;
    -формування вимог користувачів до системи;
    -оформлення звіту про обстеження об’єкта управління і обґрунтування вимог до системи.
    Найважливішим із названих етапів є допроектне обстеження. При обстеженні об’єкта використовують три методи:
    -горизонтальний - інформація вивчається в кожному структурному підрозділі об’єкта без урахування інформаційного зв’язку між ними;
    -вертикальний - вивчається інформаційний рух від виникнення до результатів обробки з урахуванням ієрархічної структури управління;
    -комбінований - вивчення починається за вертикальним методом, і за необхідності обстежуються інформаційні потоки, які впливають на результати обробки даних.
    Обстеження може проводитись різними способами:
    -бесіди, опитування, анкетування;
    -аналіз документів і їх потоків;
    -вибіркове обстеження аналогічних за видом своєї діяль-ності підрозділів (метод аналогій);
    -документальна інвентаризація;
    -фотографія, самофотографія і хронометраж робочого дня;
    -інвентаризація обчислювальних робіт.

    Джерелами інформації при обстеженні можуть бути: паспорт виробництва, річні звіти, плани перспективного розвитку, поточні бухгалтерська, планова, звітна, статистична інформації та ін. Результати досліджень оформляються актами.
    Інформація, використовувана в інформаційній системі, повинна бути методично поєднаною, достовірною, лаконічною (при оптимальній насиченості необхідними даними), просто кодуватись, доступною для розуміння і своєчасно передаватись користувачеві.
    Документація на систему - це сукупність взаємнопов’язаних документів, що описують вимоги, можливості, обмеження, проектування, режими роботи і супровід системи .
    Втілення проекту у вигляді діючої системи називається реалізацією системи .
    У комп’ютерних технологіях використовуються такі основні режими їх роботи: централізований і децентралізований, автономний і в мережах, пакетний, діалоговий, реального часу, мультипрограмування, розподілу часу, інтерактивний, телеобробки і т. ін.
    Пакетний режим полягає в обробці завдань без участі замовника в обчислювальному процесі (може бути і дистанційним, коли завдання обробляються в пакеті по черзі чи за пріоритетом).
    Діалоговий режим - це режим взаємодії людини з системою обробки інформації в темпі, порівняльному з темпом обробки інформації людиною.
    Режим телеобробки – дистанційне введення, обробка і одержання інформації. Останнім часом дедалі частіше використовуються близькі за значенням терміни «режим мережної обробки», «режим клієнт-сервер».
    Інтерактивний режим - різновид діалового режиму з використанням теелеобробки чи безпосередньої роботи на ЕОМ з взаємодією на процес, що викликає реакцію процесу у відповідь.
    Режим мультипрограмування - обробка інформації з таким використанням ресурсів системи (чи ЕОМ), коли вони одночасно задіяні більш ніж в одному процесі обробки інформації.
    Режим розподілу часу – режим мультипрограмування, за якого для забезпечення одночасного виконання групи процесів в інтерактивному режимі ресурси системи обробки інформації надаються кожному процесу на інтервал часу в порядку послідовності чи за пріорітетом.
    Режим реального часу - режим обробки інформації системою при взаємодії з зовнішніми процесами в темпі ходу цих процесів.
    При використанні вказаних режимів роботи в комп’ютерних технологіях можуть змінюватись як набір, так і послідовність виконуваних операцій. Так, пакетний режим вимагає попереднього виконання всіх операцій по введенню і корегуванню оброблюваних даних, а в діалоговому режимі такі операції можуть виконуватись одночасно з машинною обробкою даних. У режимі ж реального часу більшість ручних технологічних операцій з підготовки і контролю оброблюваних даних можуть взагалі не виконуватися, оскільки при цьому широко використовуються датчики та автоматичне зняття та передавання інформації в ЕОМ.
    Створюючи комп’ютерні технології, додержуються певних принципів, які враховують організаційні, кадрові, технічні, програмні та інші особливості системи. Основні із цих принципів такі:
    -інтеграція обробки даних з широким використанням АБД;
    -раціональне поєднання централізованої і децентралізованої обробки даних;
    -використання типових технологій іоперацій та уніфікація їх елементів;
    -спрощення технологічних процесів та підвищення їх ефективності за рахунок автоматизації основних і контрольних операцій і т. ін.
    Обстеження предметної сфери складається із: 1) вивчення початкових даних та їхніх інформаційних потоків в об’єкті управління; 2) вивчення і аналіз даних кінцевих документів (звітів) об’єкта дослідження; 3) вивчення умов, яким повинні відповідати дані; 4) вивчення обмежень. При цьому обов’язково вводяться позначення даних у кожному документі і вказуються джерела їх надходження. Джерелами обстеження є документообіг, методики розрахунків, структура об’єкта управління, цілі, функції і задачі підрозділів. Формуються вимоги до системи, оцінюють терміни виконання і орієнтовну вартість робіт. Одночасно із збиранням інформації про об’єкти проводиться їх аналіз, який включає встановлення атрибутів даних і зв’язків між об’єктами інформації, даними та їхніми атрибутами.
    Збирання даних - це трудомістка праця і вимагає обов'язкової участі керівництва, тому призначається адміністратор бази даних (АБД). Адміністратор бази даних повинен розробити план проведення обстеження підприємства. Збір даних слід розпочати з вивчення існуючих форм документів, звітів тощо. Кожен керівник або співробітник, який користується даними або бере участь у їхній підготовці, повинен заповнити відповідну анкету. У формах анкет має бути передбачена можливість доповнення початкових даних. Якщо якимось чином деякі дані були пропущені, то обов'язково потрібно переглянути модель предметної області і доповнити дані, яких бракує.
    Анкета повинна вміщати:
    -ім'я і опис об'єкта інформації; поряд з основним іменем вказуються його синоніми, надається його вербальний опис (смисловий зміст), навіть, якщо цей смисл очевидний; наприклад, “Журнал викладача” і “Форма обліку студентів”;
    -ім'я і опис даних; поряд з основним іменем наводяться всі його синоніми і надається їх розкодування, повний вербальний опис;
    -джерело надходження даних у структурі підприємства; наприклад, спонсор, деканат, відділ кадрів та ін.;
    -атрибути даних - вказуються їхні атрибути: типи (числовий, текстовий та ін.), одиниці величин, діапазон зміни;
    -мета використання даних; наприклад, використовується для призначення стипендії, у деканат для вирішення питання про закінчення закладу;
    -обмеження для виведення результату - читання, друкування, накопичення;
    -ступінь важливості даних - вказується значення даних для реалізації або поширення функції підприємства;
    -взаємозв’язки елемента даних; наприклад, номер залікової книжки - прізвище студента, прізвище студента - оцінка з інформатики;
    -термін зберігання і умови архівації даних, спосіб їх зберігання.
    Одночасно з анкетуванням досліджуються інформаційні потоки у предметній сфері і при обробці даних. Це необхідно для створення моделі предметної сфери. У результаті цього створюється уявлення про обіг документів підприємства, визначаються шляхи і способи оптимальної передачі даних.
    Рекомендується розробити графічні схеми об'єктів і потоків даних з чітким визначенням вхідних і вихідних даних, а також графічну схему документообігу.
    Розробка концепції системи передбачає чотири етапи:
    -вивчення об’єкта управління;
    -виконання науково-дослідних робіт;
    -розробка варіантів концепції;
    -оформлення звіту про роботу.
    На цій стадії на основі глибокого аналізу предметної сфери і вивчення технологічних потоків інформації і за результатами науково-дослідної роботи вибирається один із альтернативних варіантів концепції розробляється і пропонується концептуальна модель предметної сфери.
    Технічне завдання виконується в одну стадію і полягає у формулюванні конкретних завдань щодо проектування інформаційної системи заданого об’єкта управління.
    Ескізний проект виконується в два етапи:
    -розробка попередніх проектних рішень на систему;
    -розробка документації на систему та її складові.
    Технічний проект висвітлює остаточні рішення для системи в цілому й -окремих її складових з усіх видів забезпечень і може складатись з чотирьох частин:
    -розробка проектних рішень на систему і її складові;
    -розробка документації на систему і її складові;
    -розробка і оформлення документації на постачання виробів для комплектації системи або завдань на їх розробку;
    -розробка завдань на проектування суміжних частин об’єкта управління.
    Розробка документації. Тут розробляються і налагоджуються програмні засоби, генерується база даних на конкретній конфігураціїї технічних засобів. Крім цього, на цій стадії створюється планова робоча і експлуатаційна документація для користувачів системи. Стадія розробки документації включає два етапи:
    -розробку робочої документації на систему або її частини;
    -розробку або адаптацію програм.
    Введення в експлуатацію. Проводиться підготовка об’єкта управління, введення інформаційної системи в дію і підписання акту приймання-здачі системи в експлуатацію. Стадія виконується вісьмома етапами:
    -підготовка об’єкта до впровадження системи;
    -підготовка персоналу;
    -комплектація системи;
    -будівельно-монтажні роботи;
    -пусконалагоджувальні роботи;
    -проведення попередніх випробовувань;
    -експериментальна експлуатація;
    -проведення приймальних випробовувань.
    Супровід системи передбачає контроль за функціонуванням системи, усунення виявлених недоліків, внесення змін у документацію і виконання інших робіт, передбачених гарантійними зобов’язуваннями. Тут реалізується два етапи:
    -роботи відповідно до гарантійних зобов’язань;
    -післягарантійне обслуговування.
    http://www.topaz.ho.ua/Is/1.html

    Джерело: http://www.topaz.ho.ua/Is/1.html
    Категорія: Тема 1. | Додав: Даша (07.12.2011)
    Переглядів: 2948 | Теги: формування вимог до ІС, стадії формування ІС, ІС | Рейтинг: 0.0/0