Інформаційна технологія
(ІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції
збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації
в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.
Розвиток технічних
засобів протягом кількох мільйонів
років зумовлював постійне вдосконалення ІТ. Тому виокремлюють кілька етапів їхнього розвитку:
-«ручна» інформаційна технологія (панувала
до другої половини XІX століття) — оброблення інформації здійснювалось вручну,
за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався
пересиланням листів і пакетів;
-«механічна»
інформаційна технологія розпочалась із винайденням друкарської машинки та
телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою
формування організаційних структур в економіці;
-«електрична» інформаційна технологія
(зародилась у 1940—1950-х роках) ґрунтувалась на широкому використанні електричних
друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін.
З появою та
повсюдним упровадженням ЕОМ і периферійної техніки настала ера комп’ютерної
інформаційної технології, яка дістала також назву нової, сучасної,
безпаперової. Основні принципи нової інформаційної технології (НІТ) — це
інтегрованість, гнучкість та
інформативність. Для неї характерні
такі особливості:
-робота користувача в режимі маніпулювання
даними (а не програмування);
-цілковита
інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі
інтегрованої бази даних, яка передбачає одну уніфіковану форму подання,
зберігання, пошуку, відображення, відновлення та захисту даних;
-безпаперовий процес опрацювання
документа, коли на папері фіксується лише його остаточний варіант, а проміжні
версії та необхідні дані, записані на машинні носії, доводяться до користувача
через екран дисплея комп’ютера;
-інтерактивний (діалоговий) режим
розв’язування задач, що дає змогу користувачам активно впливати на цей процес;
-уможливлення
колективної (групової) співпраці для підготовки документів і виконання завдань
на базі кількох персональних комп’ютерів, об’єднаних засобами комунікацій;
-можливість адаптивної перебудови форм і
способів подання інформації у процесі розв’язування задачі.
Джерело: http://litr.at.ua/load/0-0-0-89-20 |