Чт
28.03.2024
23:52
Категорії розділу
Тема 1. [47]
Характеристика сучасних юридичних інформаційних систем і технологій
Тема 2. [17]
Інформаційне забезпечення юридичної інформаційної системи
Тема 3. [13]
Технології захисту інформації
Тема 4. [9]
Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція
Тема 5. [7]
Інтелектуальні інформаційні системи в юридичній діяльності
Тема 6. [8]
Правові інформаційно-пошукові системи
Тема 7. [9]
Інформаційні системи законодавчих органів
Тема 8. [8]
Інформаційні системи Міністерства юстиції України
Тема 9. [14]
Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи
Тема 10. [13]
Інформаційні системи Міністерства внутрішніх справ України
Пошук по сайту
Друзі сайту
  • Курсові,практичні,реферати майже на шару
  • Практичні,контрольні,дипломи задарма
  • Створити сайт

  • Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Форма входу
    Навчальні матеріали
    Головна » Статті » Комп’ютерні технології в юридичній діяльності » Тема 8.

    8.11. Поняття та порядок функціонування Державного реєстру застав рухомого майна.
    Тема 8. Інформаційні системи Міністерства юстиції України
    Поняття та порядок функціонування Державного реєстру застав рухомого майна.
    Джерело: http://informjust.ua/text/506

    Реєстрація обтяжень рухомого майна - поняття і процедура, що останнім часом використовується не лише юристами, а й пересічними громадянами, які мають на меті додатково захистити свої права. Звичайно, на практиці цю процедуру найчастіше застосовують юристи, які працюють у контролюючих та правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, в банківській сфері, судді та нотаріуси.

    Саме поняття реєстрація обтяження рухомого майна передбачено Законом України від 18.11.2003 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон). Статтею 577 Цивільного кодексу України передбачено поняття реєстрації застав рухомого майна. Обидва зазначені нормативні акти містять поняття Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що являє собою єдину комп’ютерну базу даних, яка містить інформацію про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

    Таким чином, коли мова йде про державну реєстрацію обтяження рухомого майна, необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, Закону та підзаконними нормативно-правовими актами - Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (зі змінами та доповненнями) (далі –Порядок), наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв" (далі - Інструкція), наказом Міністерства юстиції від 07.07.2006 № 57/5 "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" (далі - Наказ № 57/5).

    Фактично Державний реєстр обтяжень рухомого майна розпочав функціонування 2 серпня 2004 року, одночасно припинив діяльність Державний реєстр застав рухомого майна, що функціонував з березня 1999 року і став основою для створення Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Всі обтяження, зареєстровані у Державному реєстрі застав рухомого майна, було перенесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

    Адміністратором Реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Мін’юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, які містяться у ньому.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2005 № 769 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" було рекомендовано абзац п’ятий пункту другого Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830, викласти в новій редакції. Відповідно до нової редакції реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є суб’єкти, уповноважені держателем Реєстру (Міністерством юстиції України) надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнень на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

    Нагадаю, що до внесення зазначених вище змін реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна було призначено державне підприємство "Інформаційний центр" Мін’юсту та його філії, державні нотаріальні контори, банки, інші фінансово-кредитні установи державної форми власності.

    Наказом № 57/5, який набув чинності 18.07.2006, встановлено, що реєстраторами Реєстру є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Зверніть увагу на те, що норма щодо визначення приватних нотаріусів реєстраторами Реєстру не є імперативною, тобто приватний нотаріус самостійно приймає рішення, чи буде він реєстратором, і після цього укладає відповідну угоду з державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
    Реєстрація податкових застав проводиться виключно державним підприємством "Інформаційний центр" Мін’юсту та його філіями.

    Оскільки приватні нотаріуси стали реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна нещодавно, вважаю за необхідне звернути увагу на державну реєстрацію обтяжень рухомого майна та державну реєстрацію відомостей про зміну обтяження.

    Державна реєстрація обтяження рухомого майна може проводитися будь-яким реєстратором. Відповідно до ст. 43 Закону реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Заява є єдиною підставою для внесення відомостей до Реєстру.

    У заяві зазначаються:
    1. Відомості про обтяжувача та боржника.
    2. для юридичних осіб-резидентів: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
    3. для юридичних осіб-нерезидентів: найменування, місцезнаходження та держава, де зареєстровано особу;
    4. для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім’я, по батькові, адреса постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів;
    5. для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адреса постійного місця проживання за межами України.
    6.  Посилання на підставу виникнення обтяження та його зміста. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, що виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначаються розмір вимоги обтяжувача.
    7. Опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.
    8.  Відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.
    9.  Відомості про реєстратора.
    10. Дата державної реєстрації відомостей.

    Реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

    Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів та реквізити запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

    Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження реєструються реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

    Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис уповноваженої нею особи скріплюється печаткою. Під час подання заяви обтяжувач пред’являє паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена ним особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність.

    Існують особливості державної реєстрації обтяжень рухомого майна у випадках, коли обтяжувачем є юридична особа-нерезидент. Відповідно до законодавства деяких країн юридичні особи цих країн можуть не мати печатки. У такому випадку, на мою думку, юридична особа-нерезидент повинна подати відповідну довідку, видану компетентним органом країни, в якій така юридична особа зареєстрована. Така довідка повинна містити інформацію про те, що саме у цієї юридичної особи немає печатки, пройти процедуру консульської легалізації або бути засвідчена шляхом проставлення апостиля у передбаченому законодавством порядку.

    Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

    Запис про обтяження рухомого майна вноситься до Реєстру в день прийняття заяви.

    Датою державної реєстрації обтяження рухомого майна вважається дата та час внесення запису до Реєстру.

    Реєстратор видає обтяжувачеві чи уповноваженій ним особі примірник витягу про внесення до Реєстру запису стосовно обтяження рухомого майна. Другий примірник витягу реєстратор протягом п’яти днів надсилає боржникові.

    Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна передбачено виключний перелік підстав відмови у внесенні запису до Реєстру.

    Така відмова здійснюється у випадку, коли:
    1. У заяві відсутні чи наведені не повністю або з виправленнями відомості, необхідні для внесення до Реєстру.
    2.  Обтяжувач не пред’явив паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність.
    3.   Відсутній документ про сплату за внесення запису до Реєстру.
    4. Плату внесено не в повному обсязі.

    Зміни і додаткові відомості до запису в Реєстрі вносяться реєстратором на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. У заяві зазначаються дата державної реєстрації відомостей, реєстраційний номер запису, підстава виникнення змін до обтяження (договір, рішення суду або відповідне рішення уповноваженого органу), відомості про реєстратора.

    Якщо проводиться державна реєстрація відомостей про зміну обтяження рухомого майна, у заяві також зазначаються відповідні зміни і додаткові відомості до запису, а у разі відступлення прав на предмет обтяження - відомості про особу, на користь якої здійснено відступлення прав на предмет обтяження, та про договір, що підтверджує відступлення прав на предмет обтяження.


    Джерело: http://informjust.ua/text/506
    Категорія: Тема 8. | Додав: ice__baby_666 (29.11.2011)
    Переглядів: 1263 | Теги: обтяження, Державний реєстр, рухоме майно, реєстрація | Рейтинг: 0.0/0